Самабытнае слова: Слоўнік беларускай безэквівалентнай лексікі (у рускамоўным дачыненні). Менск: Беларуская Энцыклапедыя. Ірына Шкраба. 1994.
духмяніти — дієслово недоконаного виду виділяти сильний приємний запах … Орфографічний словник української мови
духмяніти — і/є, недок. Виділяти сильний, приємний запах; пахнути … Український тлумачний словник
духмяність — ності, ж. Абстр. ім. до духмяний … Український тлумачний словник
духмяність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
задухмяніти — і/є, док. Почати духмяніти … Український тлумачний словник
фенілетиловий — а, е: •• Фенілети/ловий спирт безбарвна рідина із запахом троянд; спирт, як і його складні ефіри – духмяні речовини у парфумерії … Український тлумачний словник
пахнути — (видавати запах перев. приємний), пахтіти, пахкотіти, душіти; духмяніти, пашіти (дуже сильний); віяти (обдавати запахом); повівати (злегка / час від часу обдавати запахом) Пор. відгонити, смердіти … Словник синонімів української мови
